В процессе оформления на работу в качестве наёмного работника работодатель принуждает оформить договор полной материальной ответственности. При этом должность и соответствующие должностные обязанности не предполагает работу с ценностями (например, как кассир, инкассатор, товаровед и прочее). Сотрудник принимается на должность аналитика. Оформление договора полной материальной ответственности работодатель мотивирует тем, что ноутбук, который будет передан сотруднику для работы, — это как раз та ценность, за которую он должен нести полную материальную ответственность. Кроме ноутбука сотрудник будет допущен к другим ценностям компании ("стол, стул, печатная машинка и немного покоя"). Компания ожидает, что сотрудник может нанести вред её имуществу и готова, при первой необходимости, призвать сотрудника к ответу путем возмещения ущерба.
Что говорит на этот счет законодательство Украины.
Оформление договора полной материальной ответственности между работодателем и наемным сотрудником достаточно нетипичный случай в ситуации, описанной выше. Возникает вопрос: несет ли сотрудник материальную ответственность сотрудник, если договор материальной ответственности не оформлен. Абсолютно точно то, что несет.
ч. 2 ст. 131 КЗоТ: Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.
ст. 139 КЗоТ: Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Однако регулирует ли КЗоТ непосредственно материальную ответственность без оформления вышеупомянутого договора? Да, законодательство регулирует этот момент, возлагая на сотрудника такую ответственность:
ст. 130 КЗоТ: Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Таким образом, каждый наемный работник несет материальную ответственность за ущерб, который причинен имуществу компании согласно КЗоТ и заключение соответствующего договора не является обязательным.
В каких случаях используется договор материальной ответственности?
Материальная ответственность сотрудника бывает частичной и полной. Что говорит КЗоТ на этот счет:
Ст. 133. Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників
1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.
Подробно о полной материальной ответственности речь идет в ст. 134 КЗоТ: Випадки повної матеріальної відповідальності
Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:
1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135 (1) цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;
9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Особого внимания заслуживает ст. 135 КЗоТ: Письмові договори про повну матеріальну відповідальність
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статья 135 КЗоТ категорично формулирует возможность подписания договора полной материальной ответственности лишь с теми сотрудниками, которые "займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей". К тому же договор "може бути укладений", но может быть и не оформлен. То есть КЗоТ не обязывает ни работодателя, ни сотрудника к подписанию договора материальной ответственности.
Законодательство Украины также определяет круг профессий, о которых идет речь в ст. 135 КЗоТ, представленной выше. Перечень профессий определен Постановлением Госкомтруда СССР и Секретариата ВЦСПС от 28.12.77 № 447/24 (далее — Перечень № 447/24). Если ознакомиться с перечнем, то можно легко заметить, что функциональные обязанности перечисленных профессий предполагаю работу с денежными средствами, товарно-материальными ценностями. Вышеупомянутая работа аналитика не предполагает таких действий.
В итоге, согласно ст. 135 (1) КЗоТ договор о полной материальной ответственности может заключаться, если одновременно выполняются два условия:
1-е условие: наличие должности, которую занимает сотрудник, или работы, которую он выполняет, в вышеуказанном Перечне 447/24.
а также:
2-е условие: обязанности согласно должности и работы, которые выполняет сотрудник, "безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей".
Наличие одного из указанных условий не дает законных оснований для заключения договора о полной материальной ответственности.
Судебная практика в этом вопросе представлена в том числе п. 8 постановления № 14 от 29.12.92 Верховного Суда Украины:
8. Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст. 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений.
При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
Следовательно, побуждение будущего наёмного работника к подписанию договора о полной материальной ответственности при оформлении на работу, работодатель грубо нарушает законодательство Украины и права наёмного работника.
Коментарі
Дописати коментар